Вільям Спарк жив та працював в Лідсі у XIX столітті, в золоту добу класичної інструментальної музики. Цей видатний музикант, композитор, письменник та органіст зробив значний вклад у музичну культуру Великобританії. Тож в пам’яті нащадків він лишається яскравим представником плеяди тогочасних творців. Далі на leeds-trend.
По собі Спарк залишив видання, яке називається “Музичні спогади”. Вперше опублікована у 1888 році, книга дає уявлення про розвиток музики в давнину. У книжці автор ділиться подіями з власного життя, наводить анекдоти та опис знаменитих діячів своєї епохи: диригента сера Майкла Кости, композитора Фелікса Мендельсона та сопрано Аделіни Патті. Про це сказано на сайті Books.google.com.ua.
Біографічні дані про композитора Вільяма Спарка
Вільям Спарк народився 28 жовтня 1823 року в Ексетері. Про дитячі та юнацькі роки музичного майстра достовірних свідчень немає, як і про його родину. У професію його ввів композитор Семюель Себастьян Уеслі, який працював органістом, за життя також здобув славу одного з хормейстерів своєї країни, творив майже виключно для англіканської церкви.
Навчався майбутній музикант та автор композицій в рідному місті Ексетері у 1840 році. У Ексетерському соборі Вільям Спарк займався вокалом, тобто, знаходився на посаді півчого. Однак коли юнаку минуло 19 років, разом з вчителем він переїхав до міста Лідс.
Спершу Спарк працював заступником органіста Уеслі в парафіяльній церкві Лідса в 1842 році. Пізніше він був призначений органістом і хормейстером у церкві Чапелтаун. У 1850 році молодий музикант зайняв посаду органіста церкви Святого Георгія. А ще через дев’ять років Вільям Спарк допоміг спроєктувати орган для міської ратуші в Лідсі. Цим він займався разом з колегою Генрі Томасом Смартом, який також був органістом і композитором.
Семюель Себастьян Уеслі (наставник Вільяма Спарка)
Кар’єрні здобутки майстра
У 1860 році Вільям Спарк отримав посаду муніципального органіста Лідса, цій роботі він приділяв весь час до самої своєї смерті у 1897 році. Загалом можна констатувати, що видатний музичний діяч Вільям Спарк зумів суттєво збагатити культурне життя Лідса. Він розумівся на органній грі і підкорив цей справді величний і дуже непростий та шляхетний музичний інструмент. Протягом всього життя Спарк гідно виконував свої обов’язки, ставши майстром музичної справи.
Вільям Спарк заснував Лідське товариство мадригалів та мотетів та Товариство відпочинку Лідса. Входив до складу масонської спільноти, був членом Ложі Вірності № 289 у Лідсі, та упродовж багатьох років працював її органістом. Крім того, композитор організовував народні концерти у 1852―1859 роках. Був ключовим організатором фестивалів у Лідсі.
Письменницька творчість Вільяма Спарка
У 1851 році Спарк написав лекцію про церковну музику, зокрема, про хорову службу англіканської церкви стосовно парафіяльного богослужіння. У 1869 році зайнявся виданням “Щоквартального журналу органіста”, в якому презентував нові творіння британських та континентальних органістів. У 1888 році опублікував збірку своїх творів та спогадів під назвою “Музичні спогади”. Пізніше, вже у 1892 році, в світ вийшла ще одна його книга “Музичні спогади: минуле та сучасне”.
Музичні композиції авторства Вільяма Спарка
Упродовж життя композитор створив чимало музичних творів. Це такі композиції, як:
- “Легкий волюнтер соль мажор”;
- “Гавот ре мажор”;
- “Великий марш, створений на честь перетворення Лідса на місто” (1893 ― рік створення);
- “Еммануїл” (ораторія, роки створення: 1887―1889);
- “Вступ і фугетто мі-бемоль”;
- “Золотий Єрусалим”;
- “Менует ля мінор”;
- “Гідний масон”;
- Стародавній вечірній гімн “Тема, варіації та фуга”.
Спадщина Вільяма Спарка
Видатний майстер органної гри, творець музики, письменник Вільям Спарк прожив 73 роки, і помер в Лідсі 16 червня 1897 року. Його життєвий шлях випав на XIX століття, розквіт класичної інструментальної музики. Гра на органі, якою займався композитор, потребує неабияких навичок. Орган ― специфічний інструмент, що апелює до високих почуттів, до урочистості моменту та глибини людської натури. Тому вміння вправлятися з цим музичним інструментом характеризує особистість, як певного фаната, як носія певної ідеї, тим паче, що часто цей інструмент застосовується в релігійних установах.
Спарк лишив по собі відомі музичні твори та книжки, збагативши історію і культуру Лідса. Він мав однаковий успіх на різних посадах, в різних видах діяльності, в тому числі, в нього були організаторські здібності. Лідс завдячує йому за активну участь в музичній сфері цього міста.
Вільяму Спарку не була чужою ідея активної участі в громадському житті суспільства. Саме через таку активну позицію, життєву і творчу, композитор і музикант посів значне місце на сторінках історії Лідса. Достатньо згадати, зокрема, організацію Лідських трієнале (музичних фестивалів), до проведення яких свого часу доклав руку талановитий британець. Фестивалі проходили з 1858 року аж до 1985 року в Лідсі. Хор фестивалю в місті, який зібрали для першого заходу, став незалежним у 1976 році, та продовжує виступати.
