У місті Лідс народилося багато талановитих, відомих, успішних людей. Ми продовжуємо знайомити наших читачів із відомим акторами, які народилися у Лідсі. Сьогодні героєм нашого матеріалу є Томас Вілкінсон, який за своє життя здобув чимало нагород. Про історію життя нашого відомого земляка читайте на сторінках сайту leeds-trend.com.
Що відомо про юність та освіту
Том народився в місті Лідс у 1948 році. Його батько був фермером. Майбутній актор у дитинстві деякий час жив в Канаді, але потім родина знову повернулася до Великої Британії.
Вілкінсон здобув освіту в Університеті Кента в Кентербері. Тут він займався акторською майстерністю та режисерською діяльністю. Далі було навчання в Королівській академії драматичного мистецтва в Лондоні.
Як розпочалася кар’єра
Вперше юний актор дебютував на сцені Nottingham Playhouse. Далі були зйомки у фільмі «Smuga cienia». У 1981 році Томас дебютував у Вест-Енді в постановці RSC «Гамлет». За свою роботу наш земляк був номінований на премію Лоуренса Олів’є за найкращу чоловічу роль другого плану.
Поступово акторська кар’єра нашого земляка почала набирати обертів. У 80-х роках минулого століття Томас Вілкінсон знімається у таких кінокартинах: «Паркер», «Сільвія», «Везербі», «Перший серед рівних», «Привиди».
У 1988 році актор грає в постановці Вест-Енду «Ворог народу» в театрі Playhouse. За свою роботу Томас був номінований на премію Лоуренса Олів’є. А через шість років актор зіграв в кінокартині «Мартін Чаззлвіт» та отримав відгуки критиків, які нарешті розгледіли талант нашого земляка.
Далі актор стає все популярнішим, Тома активно запрошують зніматися у різних проєктах, фільмах. У 90-х роках Вілкінсон можна було побачити у таких кінострічках: «Розум та почуття», «Привид і темрява», «Повний Монті», «Вайльд», «Закоханий Шекспір». До слова, за гру «Закоханий Шекспір» Томас разом із колегами отримав нагороду Гільдії кіноакторів за найкращу роль акторів у кіно.
Вілкінсон також був номінований на премію «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану. Він зіграв адвоката у фільмі «Майкл Клейтон» у 2007 році. А ось премію «Праймтайм Еммі» і «Золотий глобус» актор здобув після гри в міні-серіалі HBO Джона Адамса.
Також у житті актора були ролі в таких кінокартинах: “Duplicity”, “The Conspirator”, “The Debt”, «Берк і заєць», «Письменник-привид». У 2011 році Томас отримує ролі у телесеріалі «Кеннеді». Саме за цю роботу він був номінований на премію «Праймтайм Еммі».
У житті актора було ще багато зйомок у фільмах, серіалах, драмах, виставах, п’єсах. Проте крім насиченої акторської діяльності у Вілкінсона також була сім’я. Він жив зі своєю дружиною та двома дітьми у Лондоні. Помер наш земляк наприкінці 2023 року – 30 грудня.
Актор театру чи кіно: яка різниця
Як бачимо, багато акторів поєднує роботу в театрі та кіно. Проте насправді робота над п’єсою та над сценарієм різниться. Яка різниця між роботою на сцені театру та знімального майданчика?
- Постійність або різноманітність. Актор театру грає одну й ту ж роль у спектаклі. А як ми знаємо спектаклі постійно повторюється. Актор промовляє одні й ті ж репліки й при цьому він має зберігати “ілюзію першого виходу”. Це непросто, особливо коли за спиною у тебе десятки спектаклів з однаковими словами, діями, костюмами. Крім того, грати потрібно в умовах реального часу. Глядач не пробачить дублів. У кіно ж все навпаки. Невдалий дубль можна переграти. Після однієї кінокартини, йде інша. Тобто актор кіно не зациклюється над сценарієм тривалий час. На сцені театру актори мають зіграти виставу на одному подиху, адже тут немає часу на перепочинок. А ось під час роботи над кінофільмом все навпаки. Актори працюють коли камера вмикається, а ось коли кажуть фразу “Стом! Знято!”, всі учасники знімального майданчика відпочивають.
- Сценарій та п’єса різні речі. Актори театру не мають права змінити слова п’єси, особливо якщо демонструють якийсь відомий твір. Актори ж кіно можуть імпровізувати та навіть під час зйомок замінити деякі слова. Тобто в акторів кіно трішки більше свободи в цьому плані.
- Голос та пластика. Для театру важливі рухи, голос, чітка дикція. Актор театру має заполонити собою сцену, зацікавити глядачів своєю грою. А ось у кіно більш важливі емоції. Якщо фразу сказали не тією інтонацію, то завжди можна перезаписати. У кіно головне працювати обличчям. Адже камера буде націлена виключно на акторів і інколи своїм виразом обличчя актори можуть показати більше ніж сказати словами.
- Глядачі чи камера. Актори театру чітко розуміють кому вони призначають свою гру. Під час їхньої роботи глядачі сміються, плачуть, співпереживають. Театр не терпить фальшивої гри, тому актори на сцені все відчувають. І звичайно, після своєї гри на сцені вони отримують оплески, квіти, посмішки. А ось актор кіно має передати емоції перед камерою. Він не розуміє чи сподобається його гра глядачам. Лише після того, як фільм вийде на екрани.
Ось такий пізнавальний матеріал у нас вийшов. Сподіваємося, ви більше дізналися інформації про відому особистість з Лідса та про відмінність роботи акторів театру та кіно.
